Роман Нічік
Стоїть на скелі Володимир княже
І дивиться на нас с дніпрових круч,
Він постаттю своєю ніби каже:
- Чому народ мій зараз не могуч?
Його хрестив, щоб був цілком єдиним,
Щоб слухав Бога та добро творив,
Щоб правду бачив поглядом орлиним
Та стійкий був й нікому не заздрив.
Чому ж тепер в такому всі розброді?
Чому немає єдності в людей?
Що трапилось в моєму вже народі,
Що він лишився духу та ідей?
Дійшов він до всілякої зневіри,
Бо до керма не ті, що треба, йшли.
Потрібно повернути в себе віру,
Поки в Руїну знову не зайшли.
Народе мій, тебе благословляю,
Із попелу повстань, бо мить прийшла,
Щоб розквітали землі твого краю,
Щоб вже зоря нова твоя зійшла!
20.01.2013
Немає коментарів:
Дописати коментар