понеділок, 11 березня 2013 р.

СУЧАСНИЙ ФЕНІКС



 «Сучасний Фенікс» - перша книжка поезій молодої поетеси Любові Масловської. Книжка складається з двох збірок: українськомовної і російськомовної. Поезія Любові Масловської виразно індивідуальна, з ознаками неабиякого таланту і своєрідності.
Знаємо Любу Масловську ще відтоді, як вона навчалася в павлоградській СШ №17, потім у Павлоградському Гірничому технікумі. Декілька ранніх її віршів надруковано у цій книжці. Це строфи про Шевченка, Україну, Павлоград і перше кохання.
Зараз Люба навчається і проживає в Дніпропетровську, але не пориває зв’язків з рідним Павлоградом, залишається учасником студії «Молода хвиля» Павлоградського письменницького Дому «Дивосвіт». Водночас входить до колективу Дніпропетровської літературно-мистецької студії «Простір».
Минулого року цікава добірка поезій Любові Масловської з’явилася в літературно-художньому альманасі «Павлоградські перехрестя-2011».
І ось перед нами її перша книжка «Сучасний Фенікс» з яскравими, позначеними виразною індивідуальністю, інтимними, філософськими і громадянськими творами, в яких постає глибокий внутрішній світ поетеси, з найширшою амплітудою роздумів та переживань: від драматичних, трагічних до сплесків радості та щастя. Вона пильно вдивляється в усі прояви життя і намагається осмислити їх. Її гостро вражає все негативне – зрада, облудність, підлота, цинізм, безсоромність, боягузтво, байдужість.

Тож упивайтеся насиллям
І залишайтеся нікчемні,
Цурайтеся чужого горя,
Бо, бач, воно псує вам нерви…

Хвилюють її і соціальні негаразди в нашій країні, недостатня увага до проблем дітей, молоді і людей старшого віку. Місію поета вона бачить в його незрадному, правдивому Слові, силі духу, відданості своєму народові.

Негідно видаватися слабкими,
Та гірше продаватися за гроші!
Поети, залишайтеся німими,
Коли вам пропонують грішні злоті!
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Карбуйте лиш прекрасне у віках!
Чи не для цього вам примхлива муза
Лишила поцілунок на вустах?
Чаруйте цвітом у гнилому лузі!

Поезія Люби Масловської не занурює читача в атмосферу безнадії та зневіри, навпаки – вона додає нам віри й надії, наснажує любов’ю, прагненням жити повноцінно і творчо, кожну мить життя творити прекрасне, ділитись своїм душевним теплом, щоб більше доброти й любові було у світі. Головне – бути людиною.

Як добре бути людиною
з розумом світлим, ясним,
З думкою чистою, доброю
в світі цьому тіснім!

Авторка захоплюється вітчизняною і зарубіжною літературою, любить слухати цікаву музику, милуватись красою довкілля, спілкуватися з людьми. Це надихає її на філософські роздуми, нові твори.
Набуваючи життєвого досвіду, вона швидко зростає творчо й духовно, і цей рух по висхідній впевнений, переконливо обнадійливий.
Життєва позиція Любові Масловської – не марнувати свого життя на дріб’язкове та нице, розбудовувати українську державу, вивчати й підтримувати рідну українську мову і, незважаючи на катаклізми та рутинну буденність, кожного разу воскресати, відроджуватись, підніматись до зір, як казкова птиця Фенікс.

Олександра Скора,
Голова письменницького Дому «Дивосвіт;
Георгій Люлько,
Головний редактор ПД «Дивосвіт»

Від автора
В це видання зібрані всі мої вірші, написані на сьогоднішній день. Люди з`являються і зникають в моєму житті, хтось залишається, хтось прямує своєю дорогою, але кожен зоставляє слід в моєму серці. Присвячую його тим, хто відкритий для Любові, хто прокидається, щоб жити вільним життям.
Цінуйте кожну мить у всій її неповторній красі, людей, які оточують Вас! Не втрачайте запалу, вірте у краще … Не бійтеся скрути і проблем, будьте сміливими «сучасними феніксами», що нічого не бояться! Навіть смерті!
Я не претендую на Нобелівську премію, і розумію, що вірші мої не відкрили Америку. Ними я лиш хочу нагадати Вам, що життя в нас одне, і треба встигнути ним насолодитись.
В кожному слові я дарую Вам частину себе.
Дякую Богу, Україні, Мамі, Рідним, Коханому, Друзям і всім, хто це читає.

PS: Все буде добре.

 Сучасний Фенікс

Не про нове віршами написала,
Чорт забирай... я в них лише повторюю,
Як тисячі до мене запевняли:
Не сперечайтесь, люди, з долею...
Не відпускайте дорогих –
Не відшукати потім втрачених,
І на землі нема святих,
Тож не лишайте непробачених...
І серце ваше не скляне –
Сучасний фенікс в кожному.
Даруйте часточку себе,
Віддайтесь світлу Божому...
Легенями сміливими
Вдихайте мить нескорену,
Щасливі і усміхнені
Відкрийте душі доброму!
Спиніться для прекрасного,
І мрійте... до насичення...
Й не бійтеся невчасного
Життя свого закінчення.

Немає коментарів:

Дописати коментар