НЕПОКІРНІ

У всі часи цурався світ таких -

Які уміли йти лиш проти руху,

Для кого бути іншими - не гріх,

Хто не збирав з чужого столу крихт -

                                              Бо сильні духом.

Їм плисти проти течій - не звикать,

У вічі правду-матінку - не лячно.

Якщо і бракне хліба їм куска,

Чи навіть схопить катова рука -

                                              Вони не плачуть.

Нема їм місця в натовпі, нема,

Їм місце лиш одне - на гільйотині.

І доки не розвіється туман

Людської фальші, зрадництва й оман -

                                              Вони гонимі.

Юрма кидає в спину - "Диваки!",

 На кожнім кроці - осуд їм і ґрати.

 Так було, є і буде всі віки -

 Ці непокірні чола, на яких

                                              Сліди розп'яття.

 Бунтарський дух, що в тисячах згорань

 Щоразу воскресає Фенікс-птахом...

А Ти, Людино, в мить протистоянь

 Добра зі Злом - зречешся свого Я?

В ім'я чого готова Ти на плаху?

Автор: Наталія Крісман