Пробач...

Тетяна Лісна

Пробач за те, що покохала,

 Я прихистку собі шукала.

 Та замість того щоб любити -

 Зумів лиш серденько розбити…

 Лише тобі я довіряла,

 Твого кохання я бажала.

 Але багато я хотіла,

 Душа моя тобою мліла.

 Тобі ж цього було не треба,

 Мій егоїзм поліз до неба.

 Кругом й по всюди «я» та «я» -

 А на вустах твоє ім’я.

 Але тобі потрібна воля -

 «Самотній вовк» ж бо твоя доля.

 А я хотіла забагато,

 Щоб ти мене лиш міг кохати…

 Тебе навік запам’ятаю,

 Та вже не скажу що кохаю!..

 Хоч і не згасло ще серденько,

 Закрилося і б’є тихенько…