Я завжди
вірив у дива.
Я людям заглядав у вічі.
Надія доти в нас жива,
Поки не згасли свічі.
Поки не згас вогонь в душі,
І є у м'язах сили,
Поки пишу свої вірші
Й бажаю щось щосили.
Поки цвітуть сади навкруг,
Поки лунає пісня,
Я буду мріяти, мій друг,
До свого падолиста.
І осінь нашого життя
Не розіб’є натхнення…
Хоча і буде каяття
Помилок сьогодення.
Немає коментарів:
Дописати коментар