ДИНАМО

«Динамо» Київ, клуб славетний,

Надія сотень поколінь,

Папір сьогодні туалетний,

Котрого рвуть – кому не лінь.

Зім’ята в жмені гордість, слава,

Жаданий запах перемог,

Лише зухвалість, як то пава,

В чергове пише некролог.

В ніщо сплюндрована звитяга,

Якою ще пишався дід,

Прокисла, мов паршива брага,

Її і тіні канув слід.

На полі бігають фігури,

Немов прикуті до ярма,

Просяклі жадністю купюри

І дорогі, і все дарма.

Суперник грає як по нотам,

У дулі приховавши шарж,

І вже звучить глухим банкнотам,

Футбольний похоронний марш.

Набір бездарний і богемний,

Чужинців прізвищ ріже слух,

Продажний табір цей гаремний

Нам не підніме предків дух.

Не майте відданість в забаву,

На носі виріжте заруб,

Верніть киянам честь і славу

І не соромте славний клуб.

Не до душі брехлива сага,

І шлях грошей на ешафот,

На те у відповідь - зневага

І вболівальника бойкот.

Василь Ковтун