СТРАХ ТУРКІВ

Найбільше поміж ворогів,

Турки боялись козаків.

Щоб запобігти небезпеці,

Вниз по Дніпру звели фортеці,

На різні хитрощі ішли,

Щоб чайки в море не пройшли:

Поставили залізні брами,

Ріку скували ланцюгами,

Націлили на них гармати,

Щоб день і ніч оберігати.

Та козаки тим не журились,

На свої хитрощі пустились:

Вночі, як місяць молодик

Добре світити ще не звик,

Колоди, зв’язані рядами,

Пустили на залізні брами.

Переполох такий вчинили,

Що турки з усієї сили

Вогонь відкрили із гармат,

Та все їм вийшло невпопад –

Гарматні ядра та колоди,

Лиш розкида́ли перешкоди.

І посміхались козаки,

Що вдалось з легкої руки

Міцні заслони розірвати,

Ще й помогли чужі гармати.

Тепер до моря вільний шлях,

Пливи собі на всіх вітрах –

Є козаку де розгулятись

Та з бусурманом поквитатись.

Михайло Винницький

Уривок. Повна версія: «ОСТАННЯ ЛЮЛЬКА»