четвер, 10 жовтня 2013 р.

НА КАФУ!


Пішли на Кафу знамениту,
Ганьбою людською покриту,
Залиту кров’ю і сльозами,
Гірко оплакану рабами.


В дорозі козаки вже знали,
Що турки з моря їх чекали:
Стягнули в бухту свої сили
І доступ з моря перекрили.
Але козак тим знаменитий,
Що знав, як турка обдурити:
До Кафи трохи не дійшли,
Місце на березі знайшли,
В човнах залишили залогу
І пішки рушили в дорогу.
До Кафи підкрадались ззаду,
Там перерізали засаду
І під покровом темноти
На мури вдерлись, як чорти.
Козацька вдача не ледача,
І любить того, хто не плаче –
Тож взялися за звичне діло,
Аж кров у жилах закипіла:
Рубали, різали, стріляли,
Живих нікого не лишали.
Коли ж здобули каземати[1],
Де зберігалися гармати,
З чужих гармат вогонь відкрили,
Та флот турецький потопили.
Фрегати[2], каторги[3], сандали[4],
Які так козаків чекали,
Зустріли свій останній час –
І так бувало вже не раз.
На ранок місто догорало
Та запорожцям[5] було мало,
Видно ганьбу свою не змили,
Не всіх невільників звільнили.
І по турецьких берегах
Понесли паніку і страх.
 Рубали турків, мурз[6] пихатих,
Набрали здобичі багато
Та вже збиралися додому,
Як козаків хтось повідомив,
Що на шляху в Татарбунари[7],
Турки пасуть свої отари.
І козаки їх оточили
Безліч худоби захопили:
Одних ногайських скакунів
Біля семи тисяч голів.
Похід складався дуже вдало –
Славно козацтво погуляло,
Була морока лиш в одному,
Як все доправити додому.
Прийшлося сотні козаків
Пересідати із човнів,
Невільників з собою взяти
Та берегом на Січ скакати.
А решта – вирушили в море:
Величне, грізне і просторе.

Михайло Винницький

Уривок. Повна версія: «ОСТАННЯ ЛЮЛЬКА»


[1] Каземати – «сліпі укріплення» окремі внутрішні приміщення в укріпленій фортифікаційній споруді (фортеці, форті, доті), що захищені від ворожого артилерійського вогню і бомбардування і служать для розміщення військових гарнізонів, складів зброї, боєприпасів, військової амуніції, продовольства тощо.
[2] Фрегати – швидкісні і маневрені вітрильно-гребні військові судна при галерах, які несли на собі артилерійське озброєння і використовувались турками у бойових операціях.
[3] Каторги – таку назву давали козаки галерам, через каторжну працю на них веслярів-невільників.
[4] Сандали – легкі турецькі розвідувальні вітрильники військового типу.
[5] Запорожці – назва січових козаків, яку вони отримали від розташування Січі за порогами Дніпра.
[6] Мурза, мурзак – турецький шляхтич, феодал, військовий начальник.
[7] Татарбунари – колишнє місто кримських татар, розташоване на території Одеської області, на правому березі ріки Когильник.


Немає коментарів:

Дописати коментар