Зайці Скіфії

(розміром класиків)

 Мільйони - вас. Нас тьми і тьми і тьми,

 Від Запоріжжя й аж до Крима!

 Так, зайці - ми! Так, пострибайці - ми!

 З роскосими й великими очима!

 Для вас – поля, для нас обіду час:

 Тум морква, кавуни, п’янкі укропи.

 З’їмо усе! А прийде слушний час –

 Дістанемось Європи!

 Віки, віки саджали ви город,

 Дбайливо доглядаючи рослини,

 Зжерем усе! І далі у поход

 До Лісабону та Месини!

 Століттями збирали ви врожай,

 Ми ж послід вносили, мов перли!

 Як попрохали: -«Й нам шматочок дай».

 Рушниць направили ви жерли!

 Ось – час настав. Вже каркає біда,

 Орда зайців чекать не може.

 Ніч налетить не буде і сліда,

 Від ваших буряків! А може…

 О, люд дурний! Доки ще ти не влип,

 І запихаєшся харчами

 Спинись! Бо станеш як отой Едіп,

 Чи Сфінкс, що завива ночами.

 Тож знайте, ми віднині вороги!

 Самі гнояку вносьте аж до Крима!

 Задарма не піднімуть і ноги –

 Зайці з роскосими очима!

 Пробіжимось городом як той гун!

 За ніч устигне й сад обшарить,

 Бійців вухатих злий табун…

 І ріпу будете ви жарить!

 Тож схаменись товстий пожадний люд!

 На трапезу добра і миру,

 Нас запроси. Ми у траві! Ми тут..!

 Пробач Сашко. Пробач гіганте Блок,

 Що потривожив твою ліру.

ОлегКорнієнко