Пірну у Господні криниці…

Пірну у Господні криниці,
В безоднях гріхи утоплю,
Ду́хом святої водиці
Тіло наге окроплю.

Гординю камІнну зрушу
З полону гріховних дум,
Очищу розп’яту душу
Під водограйний струм.

Впущу у тривожне серце
Небесних чудес божество,
Віру наллю мов з відерця
В розхристане світом єство.

Під гомін святої дзвіниці
Від горя батьків відмолю,
Покровом святої водиці 
Дітей від біди затулю.

Укрию шляхИ за порогом
Надією чистих краплин,
……………………………
Так розмовлятиму з Богом,
Як зАвжди - один на один.

19.01.2015р. Василь Ковтун