Волонтери

На безкрайніх просторах країни,

Де розлився могутній Дніпро,

Щирі ду́ші й серця́ України

П’ють у хвилях священне добро.

Лікарям, вчителям, інженерам

Дух дідівський у жили тече

І зростає в них суть волонтера,

Щоб підставити вірне плече.

Проти горя, біди і недолі

В безкорисній посвяті жерця,

Наче Січ, виростають у полі

Небайдужі козачі серця.

З чорним світом ведуть перегони,

Клич нужденний веде за поріг,

Поспішають жертовні загони

До шалених спасенних доріг.

Ритмом часу пекельної ери,

В заметілі, у зливу й вогонь

Силу віри несуть волонтери

До відкритих сердець і долонь.

Від безсоння злипаються очі,

Не витримує битви броня,

Дай же, Господи праведний, мочі

Не загнати в дорозі коня.

У полоні страждань і розпуки

Йде з нерівними силами бій

І тремтять від напруження руки

Щоб донести краплину надій.

Сміх дарує поля волошкові,

Небо світить з очей голубе,

Переповнені змістом любові

Розпинають для інших себе.

На безкрайніх просторах країни,

Де розлився могутній Дніпро,

Щирі ду́ші й серця́ України

П’ють дідівське священне добро.

Лікарі, вчителі, інженери

Суть ковтають до повних грудей

І злітають з їх жил волонтери

Батальйонами Справжніх Людей.     

       03.03.2015р. Василь Ковтун