Треба й далі гострити сокиру

Треба й далі гострити сокиру -
Або - воля, або – труна,
З ворогами не знати миру,
З ворогами - лише війна.

Не до втіхи розради нещирі -
Вир брехливий не має дна,
Порятунок – лише в сокирі,
Лише в неї розрада одна.

Он у полі - хрести і могили,
Плач покосів і вглиб, і вшир?
То убивці братів покосили!
То який же з убивцями мир?

Треба й далі гострити сокиру,
Кличе дух побратимів з імли:
Вороги не дотримують миру -
Лиш питання у тому – коли.

Вітер свіжий загоює рани,
Поклик з поля ковтає нутро,
У молитвах освячують храми
Закарбоване в серце тавро.

Не до честі благаннями миру
Пригинатись під плаху катів,
Треба й далі гострити сокиру -
Слід завершити справу братів!

Василь Ковтун 10.09.2014р.