Є щось незриме оку, ледь збагнене...

Є щось незриме оку, ледь збагнене,
Та надто вже душі живій відчутне,
Воно нуртує кров по наших венах,
Неначе промінь світла - ріже темінь,
Основа всіх основ це й сутність Суті...

Лиш те, що в серці - є достоту справжнє
І з часо-плином в тлін не обернеться,
В цім світі лиш Любов насправді важить,
Лише вона - бальзам на рани серця...

Наталія Крісман