Хмарно

Скільки хмар тих пливе,
Мій народе,
А ти вижив, живеш –
Всім на подив.

Бо не хмари лишень –
У блакиті:
Починає свій день 
Сонце світле.

В ніжнім слові-піснях –
Та ж надія.
І спекотного дня
Дощик сіє.

А хмарин тих, поглянь:
Знов нагнало.
Стугонить аж земля 
Від навали. 

І скликає сурма –
Тужна пісня. 
Як надія: між хмар –
Промінь блиснув!

Хто накликав біду –
Шаленіє.
Вітре долі, чимдуж
Прожени їх!

Віддощить. Відгуде
Канонада.
І народиться день –
Мрійна радість:

Мирний день... Щоб відчуть
Його подих,
Грай – в похід , сурмачу!
Сонце сходить. 

Там, де й мусить: де схід,
Наче рана.
Сурмачу, грай – в похід,
Доки хмарно!

Іван Левченко, першодрук, 16 вересня 2015 року