Надія Таршин: Святий вечір

Усе навкруг закутане снігами,
Зими давно такої не було,
Як добре свято зустрічати в мами –
До неї завітати у село.

Різдвяний вечір, прибрана хатина
Із вікон сяйво падає навстріч…
У Святий вечір кожен з нас - дитина, 
Літа на мить скидаємо із пліч.

І спогади, як на Різдво гостинці:
Там на ялинці - мамині коржі,
На сірнику горішок у сріблинці,
А вікна – дивовижні вітражі.

А поряд з ліжком – гілочка ялинки,
На ній цукерка сяє і манить.
І ланцюжки і голубі сніжинки…
Благословенна Богом - свЯта мить.

Обтрушує від снігу ноги тато,
Несе у хату оберемок дрів,
Щоб у морози тепла була хата.
Під образ дідуха - для врожаїв.

А мама, розрум’янена від печі,
Виймає довгождані пироги
І щедро наділяє їх малечі –
Дитинства незабутні береги…

06.01.2015р. Надія Таршин