Привітній Олі Стівенс
І
знову холод цей собачий.
Біля кіоску мерзне пес.
І чийсь малюк надсадно плаче:
Чи вередує, чи замерз…
І чийсь малюк надсадно плаче:
Чи вередує, чи замерз…
Така матуся нетерпляча:
Сердиті кидає слова.
Голодний пес. Дитина плаче.
Холодний вітер підвива.
Сердиті кидає слова.
Голодний пес. Дитина плаче.
Холодний вітер підвива.
Хоч не виходь мені із дому:
Нема де оку відпочить.
І на душі така утома,
Коли отак дитя кричить –
Нема де оку відпочить.
І на душі така утома,
Коли отак дитя кричить –
Нестерпно. Я йому киваю:
Малюк здивовано замовк…
І тільки вітер підвиває,
Як пес голодний ачи вовк.
Малюк здивовано замовк…
І тільки вітер підвиває,
Як пес голодний ачи вовк.
Пора вітрів і падолисту.
Вина, зігрітись щоб, пора.
Таки зігрівсь. Мугичу пісню –
Співзвучну настрою й вітрам.
Вина, зігрітись щоб, пора.
Таки зігрівсь. Мугичу пісню –
Співзвучну настрою й вітрам.
Іван Левченко, з книги
"Над прірвою",
Севастополь, 2013 року; першодрук 28 листопада 2012 року
Севастополь, 2013 року; першодрук 28 листопада 2012 року
Немає коментарів:
Дописати коментар