БЕЗ П'ЯТИ ХВИЛИН ОСІНЬ

Василь Ковтун

Без п’яти хвилин осінь,

Срібний дощ шелестить,

Неба синього просинь

Із-за хмар мерехтить.

Грає промінь у жмурки

З нетерпінням людей,

Їх нестримні фігурки

Поспішають з алей.

Дощ цілує у щоки,

Стелить краплі до ніг,

Б’ють прискорені кроки,

Переходять на біг.

На твоєму обличчі

Днів осінніх сліди,

Я на ганочку кличу:

Заховайсь від біди.

Обніму тебе милу,

Пригорну до грудей,

Переждемо ту силу,

Найрідніша з людей.

Поміркуємо разом

Про осінні дощі,

Та за Божим наказом 

Про душевні хлющі.

Без п’яти хвилин осінь,

Час як дощ шелестить,

Віком сріблена просідь

У волоссі блищить…

31.08.2012р.