ШЛЯХ

Борис Мозолевський

Пам’яті Ежена Потъе

Проходимо рік за роком,

 Проходимо день за днем, —

 Мислителі і пророки,

 Безсмертні творці поем.

Все мертве береться тліном,

 Живе — набуває плоть.

 У землю ідуть покоління,

 А мислі їх не збороть.

Зникають цидулки куці,

 Зникають стотомні томи.

 Живе тільки дух революції,

 І в нім оживаємо ми —

Мислителі і поети,

 Пророки в тернових вінках.

 Брехня потрапляє в Лету,

 А правда — живе в віках.

Нуртує, мов жито яре,

 І зорями сходять в імлі

 Мислителі-кочегари,

 Художники й ковалі.

Шле ворог своїх дозорців,

 Накивує пальцем: — Дивись! —

 До сонця! До сонця! До сонця! —

 Єдиний у нас девіз.

Рятуйтеся, фармазони!

 Лакузи, готуйте звіт!

 Озоном, озоном, озоном

 Хай набухає світ.