І з того часу все змінилось,
Максимові таке й не снилось:
Сотник його до себе взяв
Та залучив до інших справ.
– Ти, бачу, хлопець не простий,
Годі тобі коней пасти,
Наймитувати по дворах,
Пуститися на такий шлях.
Хіба ти з рабських поколінь?
Шаблюка гостра, добрий кінь –
Ось твої справжні побратими
Та воля, що за неї гинуть.
Я приглядався за тобою,
В твоїх очах нема спокою,
Ти вожаком був в табуні,
Між коней жив, неначе в сні.
Твоя стихія – степ без краю,
Де з вітром козаки[1]
гуляють,
Що віддались на волю Бога
І не бояться більш нічого.
Ти теж вродився козаком
І гідний бути ватажком,
А за сміливість і відвагу,
Здобудеш славу і повагу.
Данилко мій, мов цуценя,
До тебе горнеться щодня
І мріє швидше підрости,
Зробитися таким, як ти.
Я його в Київ відправляю,
По-батьківськи переживаю,
Тому прошу тебе, Максим,
Може поїдеш разом з ним?
Данилко буде в бурсі[2]
вчитись,
А ти за ним будеш
дивитись.
У Києві вас прийме Гнат –
Для мене він, як рідний брат.
Колись давно, ще молодими,
Ми з Гнатом стали побратими
І потім довгих двадцять літ
Для нас був спільним цілий світ.
Гнат був безстрашний забіяка,
Гульвіса добрий і рубака,
Шабля в його руках співала,
Нікому спасу не давала.
Та в Києві поважним став,
Бойову школу заснував,
В ній фехтування викладає,
Мистецтву бою джур[3]
навчає.
Поступиш в школу мого Гната,
Не доведеться там скучати.
В школі наука нелегка ́́́́́́–
Та зробить з тебе козака.
Михайло Винницький
Уривок. Повна версія ОСТАННЯ ЛЮЛЬКА
[1] Козак –
воїн Війська Запорозького. Вперше це слово згадується в давній монгольській
хроніці, датованій 1240 роком та словнику половецької мови за 1303 рік, де
початково воно трактувалося як: «вільна озброєна людина», «шукач пригод», «одинокий»,
«схильний до розбою та завоювання», «страж», або «конвоїр».
[2] Бурса – ідеться
про Київсько-братське училище для юнаків, засноване при Братському монастирі у
Києві.
[3] Джура – зброєносець,
помічник у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці, які разом з
козаками ходили в походи і брали участь у боях.
Немає коментарів:
Дописати коментар