УКРАЇНА В ВОГНІ

На Січі теж була тривога,

Бо залишилась лиш залога[1],

А основні козацькі сили

В похід поляки запросили –

Москву задумали провчити,

Свого царя їм насадити.

Татари взнали цю новину

Та й кинулись на Україну…

В дикім степу без охорони,

Орда минула всі кордони,

Розсипалась по цілім краю,

Безкарно свій ясир[2] збирає –

Жене нещасних Чорним Шляхом[3],

Земля наповнилася страхом.

Відкритий степ, як на долоні,

Скажено мчать ногайські[4] коні,

Стогне земля, всіма забута,

В обіймах ненаситних спрута.

Стікає кров’ю Україна…

Яка була її провина?

І чому мусіли терпіти

Її малі безмовні діти?

Даремно люди голосили,

Не було поряд тої сили,

Щоб о́рди тисячні спинити,

Та люд хрещений захистити.

І навіть січова залога

Тепер надіялась на Бога,

Що здобичі буде багато

І Січ не стануть штурмувати.

Убитий звісткою такою,

Не рвався Гнат більше до бою,

Тепер він достеменно знав,

Що побратим його пропав.

Михайло Винницький

Уривок. Повна версія ОСТАННЯ ЛЮЛЬКА

---

[1] Залога – військовий загін, який розташовувався в укріплених містах, фортецях, кріпостях для захисту їх від ворога.

[2] Ясир – бранці, військові полонені, яких вважали за повну власність того воїна або того війська, що захоплювали їх у полон.

[3] Чорний Шлях – дорога через степи, по якій гнали в турецьку неволю, полонених в Україні людей. Чорним Шляхом названий ще й тому, що по ньому татари здійснювали свої набіги та багато чисельними табунами вибивали траву до чорної землі.

[4] Ногайці – кочові племена південних чорноморських степів, які входили до складу Кримського Ханства.