Василь Ковтун: Втомились вже від клятої ходьби…

Втомились вже від клятої ходьби, 
Сумні тривоги нависають грізно,
Ми рухаємось все якось не туди,
А провертати - так вже, схоже, пізно.

Між нас натомлених малеча і старі,
Між нас розгніваних герої і шакали,
Поміж могилами червоні ліхтарі, 
Куди йдемо́? А чи ж ми те шукали?

Кричать насуплені з трибун поводирі,
В бою ховаючись за побратимів спини,
Нам кажуть - краще буде на зорі,
Але ж ведуть нас у пітьму загину.

Таки й немає нам з дороги вороття,
Криваві стеляться майбутнього тумани,
Та слід спинитись нам у сутінках життя,
Щоб роздивитися – так хто вони, гетьма́ни?

Василь Ковтун. 11.03.2017р.