Здавна наші предки святкували початок нового року
навесні, коли природа пробуджувалася–оживала від зимової сплячки. Традиційно в
Україні відзначали і весняне рівнодення, коли день дорiвнює ночi. У багатьох
народів у різні часи весняне рівнодення слугувало відліком важливих подій у
різних релігіях, зокрема в іудаїзмі (Песах), християнстві (обчислення дати
Пасхи) та зороастризмі, а мусульмани 21 березня святкують Навруз.
Святкувати прихід весни, чи то пак арійський
новий рік, язичники (представники Рунвіри) починають сьогодні, адже число 21
символізує завершення циклу, а 22 — його початок. Для цього вони напередодні
прибрали своє житло та очистили тіло постом та омиванням у природній (не
нагрітій воді). 22–го язичники прокидаються з сонцем та вітають його прихід,
випивають склянку чистої води (до речі, дієтологи давно кажуть про те, що саме
так і слід починати день). Саме сьогодні, переконані рунвірівці, можна загадати
бажання, сформулювати свої плани на весь наступний рік, і вони обов’язково
мають здійснитися. Цікаво, що саме в цi днi ще пiвстоліття тому українки пекли
для своїх дітей печиво у вигляді пташок, яке сьогодні у різних регіонах України
звуть «жайворонками», «бусликами», «синичками». Хлопці та дівчата співали
веснянок на розталих від снігу галявинах, закликали весну та вітали перелітних
пташок.
Немає коментарів:
Дописати коментар