Не висоту – себе, слабку,
здолати в миті рвійні.
Під погляди липких лакуз
зібрати волю ріні,
промитої в семи морях
солоністю недолі,
правічно скелею стоять
у світовій юдолі,
щоб звідав сокіл висоту,
крилом черпнувши сині,
щоб батько взнав мене, оту,
що мала б стати сином.
Антоніна
Царук
Немає коментарів:
Дописати коментар