ЗЕМЛЯКОВІ ОЛЕКСІ ТИХОМУ

Прийду на Байкове до тебе, мій земляче,

 де три хрести гранітові німі…

 Я за тобою не журюсь, не плачу –

 ти маєш Світло – ми іще в пітьмі.

 Ось квіти жовті й сині – на рамено

 хреста, якого виніс на собі.

 Збігає час, але – все та ж арена,

 де нема краю кривді і ганьбі.

 Ти вірив в тих, хто прийде за тобою,

 та нас, чомусь, на манівці несе…

 Ми надто звикли жити в супокої –

 жертовності бракує над усе.

 Поглянь, Олексо зі Святого Неба.

 Ти у цей день – тут поруч поміж нас.

 Як і тобі, нам більшого не треба,

 аби настав наш Український Час!

 Прийду на Байкове до тебе, мій земляче,

 щоб дух зростав і воля для борні.

 Усе мине: і втрати, і невдачі –

 засяють Правди зоряні вогні!

 2006 р. ВОЛОДИМИР ПІВЕНЬ