Від
серця відлучаю те чуже,
Що не
болить за нашу землю й мову.
Чи ніч
прийшла, а тому пізно вже
В
пітьмі шукати долю світанкову?
«Борітеся
– поборете!», - казав
Кобзар
великий. А ми все чекаєм
Месію,
щоб нам пута розірвав,
Сад
Гетсиманський повернувши з раєм.
Навіщо?
Бо коли ми – не народ,
Не
здатні стать господарями в хаті,
Не
треба нам ніяких нагород. -
Рабами
будем жить при супостаті.
А коли
в жилах ще нуртує кров
І серце
пробиває шлях до волі,
Відлучимо
чужинське. Хай любов
Здобуде
правду в українськім полі!
Анафема
– служителям пітьми,
Загарбникам
посад і кабінетів!
Для
вас, злодюги, - камери тюрми,
А
смітники – для ваших віп-портретів!
Від
серця відлучаю те чуже,
Що не
болить за нашу землю й мову.
Чи ніч
прийшла, а тому пізно вже
В
пітьмі шукати долю світанкову?
Сергій
ЗІНЧЕНКО, сайт «Промінь пошуку»,
15 лютого 2013 року
Немає коментарів:
Дописати коментар