Життя – театр і всі ми в нім актори…

Алла Степаненко

Життя – театр і всі ми в нім актори…

Вільям Шекспір

1
Життя – театр і всі ми в нім актори…
Коли припинимо безглузду гру?
Нас закликають зоряні простори,
А ми спимо, ув’язнені в мару.
Змагаємось щосили
за владу і визнання.
На вірную погибель
веде таке змагання…
А хто цього не бачить, мабуть сліпець одвічний,
Що гра комедіанта у п’єсі драматичній.
І так вже гра, так пнеться, химеру здобуває,
А дух свій вольний, горній в могилу зариває;
Не знає бідолаха, що став рабом законів,
Рабом потреб і страху, поваплених канонів.

2
Ми жили на землі, ми цю землю любили,
Ми ростили хліба, трави в росах косили;
Ми садили сади і копали криниці,
Ми співали пісні про життя таємниці.

Ми дивилися в синь, в Бога крила прохали,
Ми любили красу, в ній себе пізнавали…
Та зчерствіли серця. І криниця зміліла.
І між нас
               зловорожая
                                    тінь
                                            пролетіла.

Я не знаю чому.
                               І чи стане в нас сили
Знов відчути в собі, хоч поламані,
                                                           крила?

3
Тримаю у руці свічу. Сама себе рятую.
Чи долечу, чи докричу, чи рідний хтось почує?
Потворні маски вдалині улесливо хихочуть
І руки хижії, брудні спинити серце хочуть.
Борюсь, пручаюсь, вся тремчу.
Одна. А їх – багато...
З останніх сил своїх кричу:
О Боже, Мамо, Тату!!!

4
Сяйво бань. І ввись хрести.
Дзвонів гук. В душі тривога.
Доле м?я, я і ти
Де ми?
І куди дорога?
Тонко горить свіча,
В серці вселяє спокій,
Лики святих мовчать
У таїні глибокій.
Втомлена гірко життям,
В мріях і снах витаю,
Й біля розп’яття Христа
Сліз своїх вже не ховаю.

(Переклад з російської
Володимира Степаненка)

5
Сприймаю світ через Христа,
Дивлюсь на світ Його очима.
Ця ноша досить непроста,–
Навкруг весни лютують зими.
Чи на Голгофу,
                           чи звідтіль
Іду крізь світ у невідомість.
Любити – це терпіти біль…
А якщо ні, то що натомість?
Хай краще біль, ніж мертвий сон –
Напій солодкої отрути.
Життя Христа – Армагеддон.
Не мир.
               Меча б в руці відчути.
Не мир.
               Війна за справжній Мир,
Де вже не буде рабства й болю,
Де Дух – єдиний поводир,
Найвища цінність – Радість Волі.

НЕ МИР, А МЕЧ!

6
Я вірю в День, коли по всій Планеті, всюди
Не буде воєн, заздрощів, злоби,
В братерській одностайності всі люди
Збагнуть мету – покликання доби.

В розкішному вінку усі народи світу
Ввійдуть в епоху творчого Життя,
Народять зерна – Духу самоцвіти
Для нового Безсмертного Буття.