СІЧОВІ БУДНІ

Невдовзі Гнат забрав Данила,

На жаль, їх доля розлучила

І він в свої сімнадцять літ,

Забув про цілий білий світ.

Максим лишився з козаками

І зжився з ними, як з братами,

Всі були як одна сім’я,

І не пишались своїм «я».

Та й він, з дитинства мандрівник,

До цього дуже швидко звик.

Тут рідко хто байдикував –

Кожен своє заняття мав:

Одні смолу в лісах топили,

На берегах човни смолили,

А інші, з легкої руки́

Тесали чайки[1], байдаки[2].

Під голим небом, на дворі,

Місили глину гончарі[3],

Її возили із Дніпра

І безліч різного добра,

Від глечика і до барила[4],

Гончарська братія ліпила.

У боднарів[5] – своя турбота,

Клепати бочки[6] – теж робота.

А у завзятих ковалів

Розпухлі руки з мозолів,

Залізо гнуть, немов лозу,

Мов дівка плетену косу,

Не випускають молот з рук –

Луна на цілий Базавлук.

А поряд піч, в якій для зброї

Лиють метал, ядра, набої.

Тут кожум’яки шкіру мнуть,

Рибалки неводи плетуть,

А як з’являлася потреба,

Робили все, що було треба:

Копали льохи і підвали,

Курили рибу, зберігали –

Тут риба навкруги кишіла

І в казанах завжди кипіла.

Але його весь час тягнуло

Туди, де веселіше було –

Це на риста́лище[7] козацьке,

Де бились козаки по-братськи –

Вправлялися поміж собою

І випробовували зброю.

За вміння вправно фехтувати,

Він зобов’язаний був Гнату,

А стрій козацький та вбрання,

Дамаську шаблю і коня,

Сотник йому подарував,

Коли Данилка врятував.

Тепер на рівних з козаками

Змагався він цілими днями.

Михайло Винницький

Уривок. Повна версія: «ОСТАННЯ ЛЮЛЬКА»

---

[1] Чайки – великі козацькі бойові човни, які призначалися переважно для морських походів і ведення бойових дій на морі. Чайки вміщали 50 – 70 озброєних козаків, 4 – 6 фальконетів (невеликих кованих залізних чи мідних гармат), мали до 40 весел і щоглу з вітрилами. Загрібні весла (стерна) на кормі та на носі позволяли, не повертаючи, змінювати напрямок руху, від чого чайки робились надзвичайно маневреними.

[2] Байдаки – легкі козацькі військові судна.

[3] Гончарі – ремісники, які виробляли глиняний посуд.

[4] Барило – діжка, невелика посудина для рідини з двома днищами і опуклими стінками.

[5] Боднарі – майстри з виготовлення бочок.

[6] Клепати бочки – стягувати докупи металевими обручами «клепки» (опуклі дерев’яні дощечки), з яких виготовлялась бочка.

[7] Ристалище – майдан, де козаки в поєдинках між собою вправлялися у мистецтві володіння зброєю та ведення бою.