Еміль Дубров: Землице праведна полита кров'ю й потом…

Землице праведна 
Полита кров'ю й потом,
Коли вже пощасливиться тобі 
Забути, що таке печаль-скорбота,
Щоб не хилити голову в журбі.

Коли народ прокинеться убогий,
Доведений «вождями» до межі 
І нами правитимуть послані від Бога 
УкрАїнські старшини, не чужі!
Почуй нас, Господи! 
Зніми з нас це прокляття!
Змети цю нечисть з нашої землі,
Я, біля ніг твоїх, 
Перед святим розп'яттям 
Свого народу виплачу жалі!
Я смерть прийму 
Немов святе причастя,
Я все зроблю, лиш вислухай мене: 
Пошли моїй Вкраїні, Боже, щастя,
А лихо, хай народ мій - омине!

Еміль Дубров