Тримаю у руці свічу,
Сама себе рятую.
Чи долечу, чи докричу,
Чи рідний хтось почує?
Потворні маски в далині
Улесливо хихочуть
І руки хижії, брудні
Спинити серце хочуть.
Борюсь, противлюсь, вся тремчу.
Одна. А їх - багато.
З останніх сил своїх кричу:
- О Боже, Мамо, Тату…
Алла Степаненко
Немає коментарів:
Дописати коментар