Ти пройшов довгий путь…

Ти  пройшов  довгий  путь
Від  Москви    до  Берліна,
Схоронив  стільки  друзів
В  безіменних  могилах.


Географію  вчила
По  твоїх  нагородах  –
Нагорода  за  Віслу,
Нагорода  за  Одер.

Вас  в  руїнах  страшних
Зустрічала  Варшава,
І  «Священна  війна»
Над  тим  горем  звучала.

У  пошані  схилились
Перед    вами  поляки,
Горя  бачив  багато…
У  Варшаві  заплакав.

Над  знівеченим  містом,
І  нещастям  людським,
Що  в  окопах  залишив
Стільки  весен  і  зим.

Травень  2001р.

Цей  вірш  я  присвячую  пам’яті  мого  батька  –  Галайка  Павла    Микитовича,  який  був  призваний  на  війну  у  вересні  1941р  і  демобілізувався  у  червні  1946р.  День  Перемоги  зустрічав  у  Берліні.  А  у  Варшаву  входив  у  складі  співочого  батальйону.