МИ ІНШІ

І навіть інші, ніж ми теперішні.

*****

Що побажаю я собі на свято:

Стелити стежку згоди між людьми,

Шукати те, чим гордимося ми

І відкидати те, що тліну варте.

Але найбільше хочу я, повірте,

Це поклик роду мого дорогий, –

Щоби тебе, мій український світе,

Не нищили ніколи вороги.

*****

Як люблю тебе я, Рідна мово,

За твою пісенність, щирість і красу!

І твоє глибоке, чисте Слово

Незасміченим крізь роки пронесу

Лиш в тобі я душу заспокою,

Коли тяжко втомлюся життям,

Рани серця ніжністю загоїш

І даси високе напуття.

Будь же нам Зорею, Рідна Мово,

Джерелом любові і краси.

Променися вічно мудрим Словом,

Людськість в наших душах воскреси!

                        

                         Вірші  волинського автора  П.Маха

                          та  Алли Степаненко  (м.Павлоград).